Ми перебралися на tv.mycity.com.ua!!!


« Home | Нацрада позбаивла ліцензії ТРК "Спорт-Україна" і п... » | ТРК "Експрес-Інформ" ("5 канал") виграла конкурс н... » | Подвійний доказ на 1+1 цензурують? » | Стосовно бунту УТ-1 » | На УТ-1 бунт проти Стецьківа та Шевченка » | Перший канал змінює сітку мовлення з 19 вересня » | Суспільне телебачення України -канали, які ми потр... » | Сьогодні премєра сводбоди слова » | Тимошенко Наживо » | УТБ і урядова криза » 

середа, вересня 14, 2005 

До теми про цензуру на 1+1 - Стаття ІМІ - інституту масової інформації

Кілька тижнів тому у ранковому ефірі «ТСН», що на каналі «1+1», був офіційно представлений новий генеральний продюсер цієї телекомпанії - ведуча авторських програм і журналіст Ольга Герасим’юк. Тоді новопризначений генпродюсер у розмові зі своїм колегою журналістом Костянтином Грубичем запевняла, що у її майбутній роботі «єдиним критерієм при відборі програм до ефіру будуть лише їх рейтинги і те, чи будуть вони цікаві глядачу, і в жодному разі не політичні чи якісь інші мотиви».

Від призначення нового керівництва минуло не так багато часу, як зміни у програмній сітці стали вже помітними. Два тижні в ефір «1+1» не виходить популярна авторська програма Анатолія Борсюка і Вахтанга Кіпіані «Подвійний доказ». За словами одного з її авторів, вихід програми також не запланований у програмі на наступні тижні.

Однак керівництво каналу і автори програми мають зовсім різні пояснення цієї ситуації.

По великому рахунку новий менеджмент «1+1» і, зокрема генпродюсер Ольга Герасим’юк, досі не надали офіційних коментарів щодо відсутності програми в ефірі навіть її авторам. Від того часу, як 30 серпня на телеекранах у запланований час вперше не з’явився вже відзнятий «Подвій доказ», Анатолій Борсюк і Вахтанг Кіпіані безрезультатно намагаються зустрітись зі своїм керівництвом і з’ясувати причини, але призначені зустрічі із журналістами щоразу переносяться, що пояснюється «великою зайнятістю начальства»…

Проте у прес-службі «1+1» ІМІ повідомили, що «єдиною причиною того, що програми «Подвійний доказ» немає в ефірі, можуть бути лише технічні чи технологічні проблеми, які навіть не варті офіційних коментарів!».

У той же час Вахтанг Кіпіані каже, що три повністю готові передачі лежать на поличці і єдиною «технічною причиною» того, що вони досі не з’вились на телеекранах, може бути хіба що «нездатність вставити відеокасету у магнітофон». Також він додає, що «якщо є технічні можливості виходу програми Ольги Герасим’юк і Володимира Піховшека «Іду на Ви» (як і всіх інших програм), тоді чому таких можливостей немає саме у «Подвійного доказу?».

Більше того ситуація видається дивною, якщо «технічні проблеми» має програма з досить високим рейтингом (5, частка 20). За словами Кіпіані, який виклав ІМІ своє бачення ситуації, він схильний вважати (що підтверджується неофіційними розмовами), що «Подвійний доказ» не з’являється на екранах саме через зміст останніх передач. «А жодних технічних проблем просто не існує», переконаний він.

Тим більш, що всі записані передачі давно передані генпродюсеру Ользі Герасим’юк, але, як зазначає Кіпіані, вона не знайшла часу їх передивитися чи хоча б висловити якісь претензії щодо них. Також на вимогу керівництва була написана концепція програми (авторів було звинувачено у відсутності концепції), але це не змінило ситуацію у кращий бік.

На тих трьох касетах, що стоять на поличці і які так і не побачив глядач - передача, присвячена роковинам Бесланської трагедії, програма про розслідування отруєння Віктора Ющенка та передача про кримінал 90-х років.

Серед них багато що пояснити можуть дві перші теми.

За оцінкою самого Вахтанга Кіпіані, програма про Бесланську трагедію вийшла «гостро антипутінська» і саме це могло стати причиною її цензурування. Однак при цьому журналіст стверджує, що програма зроблена професійно і збалансовано. Передача містить інтерв’ю чеченського лідера Шаміля Басаєва (ексклюзивно надане «Подвійному доказу» журналістом «Радіо Свобода» Андрієм Бабицьким, який теж взяв участь у програмі), Ахмеда Закаєва, полковників ФСБ тощо, які дають певні відповіді на велику кількість запитань, що залишилися після трагедії у Бесланській школі, зокрема про її причини та про те, чому було стільки жертв під час визволення заручників.

Тема другої передачі, що не вийшла, про розслідування отруєння Президента Віктора Ющенка викликає ще більше запитань, і, передусім, - до чинної влади та силових структур.

Якщо перша передача-розслідування «Подвійного доказу» на цю ж тему у березні цього року стосувалась власне самого факту отруєння Президента, то друга, що мала вийти до річниці цієї події, мала на меті з’ясувати, чому за досить тривалий термін у 9 місяців Генеральна прокуратура та Служба безпеки України майже не просунулись у розслідуванні цієї справи і не зробили елементарних речей – не взяли свідчень у фігурантів цієї справи.

Редакція «Подвійного доказу» протягом місяців намагалась «витягнути» Генерального прокурора Святослава Піскуна чи бодай якихось інших представників цього відомства на запис програми чи у будь-який інший спосіб (телефоном, окремим інтерв’ю) відповісти на поставлені питання, але щоразу отримувала відмову, що мотивувалася «великою зайнятістю» співробітників Генпрокуратури.

А зрештою після безрезультатних спроб і коли вже передача була відзнята, у прес-службі ГПУ редакції програми повідомили, що вони не образяться на журналістів, якщо передача вийде без позиції генпрокуратури.

«Я вважаю це глумом і знущанням над журналістами, коли нам кажуть, що не будуть нас карати і ображатися на нас, якщо ми не зможемо виконати наш професійні обов’язок, не подавши другу точку зору», - емоційно зазначає Вахтанг Кіпіані.

Однак у всій цій ситуації журналістів дивує те, що недивлячись на те, що

саме Президент Ющенко має бути найбільше зацікавлений у якнайшвидшому розкритті цієї справи, складається уперте враження, що в українських силових структур немає бажання розкрити цей злочин. Чи, можливо, силовики отримали вказівку зверху не поспішати з його розкриттям чи взагалі приховати правду про отруєння Президента? Якщо таке питання має рацію, тоді виникає наступне: кому вигідно приховувати правду про отруєння Президента, якщо усі важелі впливу у розкритті цього злочину перебувають саме у чинної влади і підконтрольних їй силових відомств?

Можна знайти певні відповіді, якщо пригадати, що у березневій програмі про отруєння Ющенка фігурував такий колоритний персонаж московсько-грузинського політичного життя як Бадрі Патаркацишвілі, якого в пресі називають „правою рукою Бориса Березовського”.

Отже, на думку Вахтанага Кіпіані, саме ці дві теми і стали причинами проблем, що з’явилися у «Подвійного доказу».

Також він робить припущення, що у такий спосіб менеджмент каналу, який є виразником волі його власників, дружніх до влади, перед початком парламентських виборів хоче убезпечити себе, позбавившись завчасно небезпечних журналістів, які працюють на свободу слова.

Насамкінець Вахтанг Кіпіані каже: «Я піду до Ольги Герасим’юк і покладу заяву про звільнення. Це питання вже не обговорюється. Бо найгірше, що могло статися – невихід програми – вже сталося, що для мене є великою творчою поразкою».

Вахтанг Кіпіані вже знайшов роботу на українському телебачення, але все ще сподівається на зустріч із менеджментом «1+1», а також на те, що колектив «Подвійного доказу» все ж таки збережеться і програма буде виходити. Але які теми тепер, за нових обставин, будуть обирати її автори? І які нові табу з’являться у каналу із програмою «Без табу»?

На сьогодні, 14 вересня, були заплановані зйомки «Подвійного доказу» про відділення влади від бізнесу… Зйомки скасовано.

Тетяна Узун, Інститут масової інформації

Реклама