Ми перебралися на tv.mycity.com.ua!!!


« Home | Ґонґадзе Георгій Русланович » | Нова програма на 5-тому каналі » | Сьогодні виповнюється 5 років тому, як зник Георгі... » | Сотруднице "Теленедели" необходима помощь. Срочно ... » | 5-тий канал - від чесних новин - до неповних новин... » | З „1+1” пішов автор та ведучий „Подвійного доказу”... » | До теми бунту на УТ-1 » | До питання суспільних каналів : » | До питання проведення конкурсу на частоти, які так... » | До теми про цензуру на 1+1 - Стаття ІМІ - інститут... » 

пʼятниця, вересня 16, 2005 

Ще про 5-тий канал

Довідка TVPanorama : зарплату на 5-тому каналі справді видають двома частинами - офіційна (майже однакова у всіх - 200-500 гривень) та неофіційна, в конверті, сума якої різниться у кожного.

На початку вересня асоціацією молодих політологів було поширено відкритий Лист засудженого до 14 років увязнення в справі про Троєщинські вибухи, 22-річного Дмитра Савченка, колишнього співробітника 5-го каналу директорові ТРК “НБМ” Івану Дмитровичу Адамчуку.

Савченко звинувачує директора ТРК “НБМ” у лжесвідченнях на судовому процесі по кримінальній справі щодо вибухів 20 серпня 2004 року на Троєщинському ринку столиці.

Мотивацією неправдивих, на переконання Дмитра Савченка, свідчень Адамчука було, як слідує із листа засудженого - бажання директора 5-го каналу приховати наявність на “каналі чесних новин” практики виплати зарплатні в конвертах.

За словами Савченка, свідчення чільника 5-го каналу, Адамчука справили значний вплив на винесення судом обвинувачувального рішення згідно якого Дмитра Савченка визнано винним у скоєнні злочину та засуджено до покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.

Лист є відкритим і був переданий журналістам батьками Дмитра Савченка. Наводимо його текст повністю:

"Вельмишановний Іване Дмитровичу!

Примус складних життєвих обставин, приреченість і безвихідність сформованого ситуаційного поля спонукають мене звернутися до Вас. Певно, небезпідставно доля перетнула, в рамках певного часового періоду Вашу і мою траєкторію життєвого розвитку.

Будучи керівником структури, в якій я колись працював (ТРК НБМ), Ви з часом стали не малозначним фігурантом у кримінальній справі, порушеній проти мене. При цьому, покази, які давалися Вами як свідком в ході проведення попереднього і судового слідства були і є складовою частиною доказової бази по даній кримінальній справі.

Водночас хочу закцентувати на тому, що саме Ваші свідчення у зв’язку з вагомістю і престижем посади, яку Ви обіймаєте, у зв’язку з притаманною Вам статусною вагою і суспільно-впливовим становищем жодній верифікацій на всіх етапах слідства не піддавались і, на жаль, не піддаватимуться.

Ви маєте усвідомлювати, що Ваша соціальна значимість і загальновизнаний авторитет нікому не дозволить поставити під сумнів достовірність висловлених Вами слів; ні про яку паритетність довіри в процесі оцінювання Судом моїх та Ваших свідчень не може вестися мова… І саме тому, співвідносячи мої слова з вашими показами, знаходячи і виявляючи в них логічний дисонанс, ряд невідповідностей, знаходячи в них очевидні неточності та елементи суперечливого характеру, Суд, на підставі Ваших слів, які оцінені останнім як безсумнівні та істинні, спростовує мої свідчення, підкреслюючи їхню відверту неправдивість і невідповідність дійсності…

Іване Дмитровичу, сподіваюсь, Ви усвідомлюєте, що окрім наявних паперових формальностей, бізнесових інтересів, кар’єрного зростання, особистих пріоритетів, соціальних гарантій, політичної кон’юнктури, законодавчих норм та стилістичних канонів і т.д. і т.п. в нашому житті присутній, в достатній мірі, не малозначимий фактор - МОРАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

Говорячи відверто, я волів би зфокусувати Вашу увагу на тому, що в мотивувальній частині обвинувального вироку, у відповідності до якого мене засуджено до 14 років позбавлення волі, до рядку ключових доказів моєї вини і причетності до злочинних дій належать і Ваші свідчення.

Іване Дмитровичу, Ви самі чудово розумієте, що покази, які давалися Вами в залі суду, м’яко кажучи, не відповідають формату, і галузевим принципам інформаційної індустрії; та широко розрекламованим ціннісним пріоритетам «5-го каналу», який, між іншим, позиціонує себе як «канал ЧЕСНИХ новин»… Я не засуджую Вам..., я жодним чином не нарікаю на Вам.., і врешті, я не бажаю Вам лиха…

Я приблизно припускаю, що згадувані вище свідчення надавалися Вами з метою уникнення проблем, пов’язаних з оподаткуванням, Трудовим законодавством.

Я цілком щиро кажу про те, що ніколи, нічим не прагнув нашкодити діяльності «5-го каналу»; ні за яких обставин, своїми діями і словами я не хотів зумовити появу ряду проблем у зазначеної організації… і сам Господь є свідком чистосердечності висловлених мною суджень. А мої свідчення, можливо, і вказують на своєрідні недоліки трудової та внутрішньоорганізаційної структури «5-го каналу», однак вони все ж таки є правдивими.

Ніяких хижацьких намірів і прагнень провокаційного відтінку щодо дискредитації «5-го каналу» в очах правоохоронної та судово-адміністративної системи в кульмінаційний період політичної кризи я не мав. Навпаки, я повсемісно випромінював наміри, що за своїм характером і властивостями були діаметрально протилежними вище сформульованим.

Прозорість та інформаційна незаангажованість неупередженість ефірної продукції «5-го каналу» була для мене чимось сакральним та ототожнювалася з боротьбою за основні громадянські, політичні права та свободи і тим самим збуджувала в мені альтруїстичну відданість своїй роботі, відсторонюючи приватні грошові інтереси на другорядний план.

Водночас, просив би Вас урахувати те, що мої покази давалися мною в момент мого перебування у шоковому стані і всім організаційним недолікам, нюансам, пов’язаним з бухгалтерією і специфікою функціонування «5-го каналу» я не надавав ніякого значення, адже моєю метою було лише те, що би казати виключно правду…

Мені потрібно було рятувати своє життя, боротися за свою свободу, оскільки я був і є невинною людиною, я є непричетним до інкримінованих мені злочинів.

Іване Дмитровичу, в Суді Ви давали свідчення у відповідності до своїх інтересів. При цьому я хочу, щоб Ви зрозуміли те, що сукупний обсяг і вагова категорія Ваших ризиків істотно відрізняються від моїх.

Якщо Вам загрожували штрафні санкції з боку податкової та несення адміністративної відповідальності, то мені загрожувало несення кримінальної відповідальності і позбавлення волі (терміном від 10 років – до «Довічного ув’язнення»).

Так воно і сталося.., проблем з податковою Ви уникнули.., але ж якою ціною? Ціною фактичного підтвердження позиції мого обвинувачення; ціною спростування моїх свідчень показами Адамчука і Стеця… В Суді з мене зробили брехуна усі, кому цього хотілося, оскільки:

1) «5-й канал» сказав, що зарплату я у нього ніколи не отримував, а в день вибухів – тим більше; по документації міфічна зарплата складає близько двохсот гривень, а не 750 гривень, як я зазначав у своїх показах; в день вибухів ні Стець Ю., ні Адамчук І. мене на робочому місці не бачили – відповідно в цей момент я «заміновував» Троєщину;

2) Правоохоронці в Суді напряму сказали, що ніхто мене не бив і психологічно на мене не тиснув, що від послуг захисника я відмовився добровільно і в день свого затримання «чистосердечно зізнався» у тому, що ранки «заміновував і підривав я … отже, дізнання і слідчі дії провадились у відповідності до закону.

3) з СІЗО №13 м.Києва в Суд надійшли якісь казкові довідки про те, що в момент мого прибуття до цієї установи мною було пройдено медогляд і тілесних ушкоджень на мені не виявлено;

4) СБУ звертається в UMC і просить їх надати їм роздруківку абонентських з’єднань телефону, що належав мені; в згадуваній роздруківці «винаходять» містичне SMS-повідомлення від невідомого абонента, в момент надходження якого на мій телефон з’єднання відбулося неподалік від Трощинського ринку; отже, я, підірвавши Троєщину, гуляв по лісу неподалік від ринку і своїм телефоном приймав містичні SMS-повідомлення від невідомих «примарних» абонентів. Отак корпоративними зусиллями усі зробили з мене беззастережного брехуна-міфолога; особу, що є втіленням світового зла та керівника транснаціональної терористичної мережі…

Прикро… Іване Дмитровичу, прикро… Прикро, що так легко мені зламали життя… Прикро, що у «Помаранчевій країні» на підставі фальсифікацій і неправди мене засудили до 14 років позбавлення волі, прикро, що «помаранчеві політики» і «помаранчеві люди» не вміють цінувати відданість і патріотизм.

Проте я нікого не збираюсь судити. Нехай цим займаються ті, хто дав мені 14 років позбавлення волі. Адже подібного роді діяльність – їхнє ремесло протягом останніх 30-ти років. Державні утворення і політичні режими змінюються, а суддя Лясковська імітує поведінку Феміди ще з «брежнєвських часів». Але не дивлячись на це, я пишаюся тим, що мене засудила суддя з генерацій катів, які загноїли в казематах В.Стуса та І.Світличного… Просив би Вас вибачити мене за наведення категоричних аналогій і гострих метафор.

Іване Дмитровичу, прошу Вас: з огляду на сформовані обставини підтримати моїх Батьків у нелегку для них годину, адже вони, як і всі нормальні люди глибоко вражені тим, з якою легкістю і байдужістю людині можна зламати життя в нашому суспільстві, а особливо якщо цією людиною є їхній єдиний син, єдина дитина…Мої Батьки – це єдина опора, єдиний стимул, єдиний сенс мого життя… Мої Батьки – це єдине, що стримує мене від здійснення само розправи над собою, а тому поки вони живуть – житиму і я. Прошу Вам як Чоловіка, як Співвітчизника, як Християнина допомогти і підтримати моїх єдиних Батьків.

Незалежно від результату – заздалегідь Вам вдячний.

З повагою, Савченко Д."

Телекритика

Реклама