Ми перебралися на tv.mycity.com.ua!!!


пʼятниця, вересня 30, 2005 

"Форум" на 5-тому каналі - "Джинса" в ефірі

5-тий канал вже котрий день неоднаразово протягом дня показує програму "Форум", що не заявлена в програмній сітці, та має чітко виражений "Джинсовий" характер, перевершуючи навіть деяки сюжети "Бізнес-Часу" того ж таки 5-того каналу. Передача подає лише одну точку зору, а саме точку зору олігарха Пінчука, та його сподвижників, критикуючи навіть рішення, прийнятті судом про повернення акцій Пінчуковських заводів до державної власності.


Цікаво, це просто "бізнес-проект", чи цю передачу роблять "на замовлення" пана Порошенка, у якого, як кажуть, досить добрі стосунки з паном Пінчуком?

 

Вахтанг Кіпіані став випускаючим редактором на К1

Прес-служба каналу К1 розповсюдила повідомлення, що з 3 жовтня журналіст Вахтанг Кіпіані працюватиме випускаючим редактором інформаційно-аналітичної програми „Один тиждень”.

пʼятниця, вересня 16, 2005 

ЦЕНЗУРА НА 5 КАНАЛІ І ТЕЛЕКРИТИЦІ


Телекритика знищила на своєму сайті статтю, яка була також розміщена на нашому сайті - статтю про відкритий лист Дмитра Савченка.
Такі дії Телекритики мають лише одне пояснення - вони це зробили на прохання працівників прес-служби 5-того каналу.


5-тий канал на своєму форумі також знищив передрук цієї статті. Це зроблено ЗА ОСОБИСТИМ НАКАЗОМ ГОЛОВИ ПРЕС-СЛУЖБИ КАНАЛУ
ОЛЕНИ ЛОКОШІ


TVPanorama висловлює своє обурення приховуванням інформації працівниками прес-служби 5-того каналу.

 

ТРК “Славія-ТБ” заявляє свої права на бренд СТБ

15 вересня 2005 року о 14-00 в прес-центрі “Український час” Українського Дому (Хрещатик, 2) відбулась прес-конференція керівництва телекомпанії “Славія-ТБ” з приводу порушення її прав компанією “ММЦ-СТБ” шляхом протизаконного використання торгівельної марки “СТБ”, що є інтелектуальною власністю “Славії-ТБ”.

ТРК “Славія-ТБ”, продуктом якої є телеканал “Перший Спортивний”, спочатку планувала назвати свій спортивний проект “СТБ” (абревіатура “Спорт-ТБ”), для чого ще 09.07.97 р. подала заявку на реєстрацію цього логотипу до Держпатенту України, від якого 15.12.2000 р. одержала свідоцтво про власність на вищезазначений товарний знак.

Зі свого боку ТРК “Славія-ТБ” здійснювала певні кроки, щоб запобігти використанню свого товарного знаку компанією “ММЦ-СТБ”, свого часу направивши офіційного листа президенту компанії пану Княжицькому. Проте це звернення здалося керівництву “ММЦ-СТБ” не досить вагомим аргументом, про що воно письмово повідомило “Славію-ТБ”.

Внаслідок цього телекомпанія “Славія-ТБ” змушена була розробити, затвердити та зареєструвати інший логотип для ідентифікації власних програм.
У найближчий час завершить роботу експертна група, яка має за мету підрахувати збитки, що нанесені “ММЦ-СТБ” телекомпанії “Славія-ТБ”, після чого будуть пред”явлені претензії телеканалу, що протизаконно використовує логотип “СТБ”, буде також сформований та направлений до суду позов до компанії “ММЦ-СТБ”.
Одночасно про вищезазначені порушення поінформовані Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення, Державний Департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, Держтелерадіо України, а також правоохоронні органи.

Як зазначив Генеральний директор ТРК “Славія-ТБ” В.Г.Дашкеєв, “Телекомпанія “Славія-ТБ” збиралась звернутися до суду ще минулого року, проте ми вирішили зачекати, щоб уникнути трактування будь-ким цього питання як політичного: ніби ми мали на меті “надавити” чи зіпсувати передвиборчу репутацію певної групи, яка була тоді, та й зараз є власником цього каналу.

До того ж ми сподівались, що питання буде вирішене мирним шляхом, за доброї волі “ММЦ-СТБ”, оскільки попереджували ми їх неодноразово, отже, керівництво каналу знало про цю проблему і мало прийняти адекватне рішення.”

За словами В.Г.Дашкеєва, “головною метою пред”явлення позову компанії “ММЦ-СТБ” є припинення незаконного використання логотипу “СТБ”, що належить нам на правах інтелектуальної власності”.

Джерело: ТРК "Славія ТБ"

 

Ще про 5-тий канал

Довідка TVPanorama : зарплату на 5-тому каналі справді видають двома частинами - офіційна (майже однакова у всіх - 200-500 гривень) та неофіційна, в конверті, сума якої різниться у кожного.

На початку вересня асоціацією молодих політологів було поширено відкритий Лист засудженого до 14 років увязнення в справі про Троєщинські вибухи, 22-річного Дмитра Савченка, колишнього співробітника 5-го каналу директорові ТРК “НБМ” Івану Дмитровичу Адамчуку.

Савченко звинувачує директора ТРК “НБМ” у лжесвідченнях на судовому процесі по кримінальній справі щодо вибухів 20 серпня 2004 року на Троєщинському ринку столиці.

Мотивацією неправдивих, на переконання Дмитра Савченка, свідчень Адамчука було, як слідує із листа засудженого - бажання директора 5-го каналу приховати наявність на “каналі чесних новин” практики виплати зарплатні в конвертах.

За словами Савченка, свідчення чільника 5-го каналу, Адамчука справили значний вплив на винесення судом обвинувачувального рішення згідно якого Дмитра Савченка визнано винним у скоєнні злочину та засуджено до покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.

Лист є відкритим і був переданий журналістам батьками Дмитра Савченка. Наводимо його текст повністю:

"Вельмишановний Іване Дмитровичу!

Примус складних життєвих обставин, приреченість і безвихідність сформованого ситуаційного поля спонукають мене звернутися до Вас. Певно, небезпідставно доля перетнула, в рамках певного часового періоду Вашу і мою траєкторію життєвого розвитку.

Будучи керівником структури, в якій я колись працював (ТРК НБМ), Ви з часом стали не малозначним фігурантом у кримінальній справі, порушеній проти мене. При цьому, покази, які давалися Вами як свідком в ході проведення попереднього і судового слідства були і є складовою частиною доказової бази по даній кримінальній справі.

Водночас хочу закцентувати на тому, що саме Ваші свідчення у зв’язку з вагомістю і престижем посади, яку Ви обіймаєте, у зв’язку з притаманною Вам статусною вагою і суспільно-впливовим становищем жодній верифікацій на всіх етапах слідства не піддавались і, на жаль, не піддаватимуться.

Ви маєте усвідомлювати, що Ваша соціальна значимість і загальновизнаний авторитет нікому не дозволить поставити під сумнів достовірність висловлених Вами слів; ні про яку паритетність довіри в процесі оцінювання Судом моїх та Ваших свідчень не може вестися мова… І саме тому, співвідносячи мої слова з вашими показами, знаходячи і виявляючи в них логічний дисонанс, ряд невідповідностей, знаходячи в них очевидні неточності та елементи суперечливого характеру, Суд, на підставі Ваших слів, які оцінені останнім як безсумнівні та істинні, спростовує мої свідчення, підкреслюючи їхню відверту неправдивість і невідповідність дійсності…

Іване Дмитровичу, сподіваюсь, Ви усвідомлюєте, що окрім наявних паперових формальностей, бізнесових інтересів, кар’єрного зростання, особистих пріоритетів, соціальних гарантій, політичної кон’юнктури, законодавчих норм та стилістичних канонів і т.д. і т.п. в нашому житті присутній, в достатній мірі, не малозначимий фактор - МОРАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

Говорячи відверто, я волів би зфокусувати Вашу увагу на тому, що в мотивувальній частині обвинувального вироку, у відповідності до якого мене засуджено до 14 років позбавлення волі, до рядку ключових доказів моєї вини і причетності до злочинних дій належать і Ваші свідчення.

Іване Дмитровичу, Ви самі чудово розумієте, що покази, які давалися Вами в залі суду, м’яко кажучи, не відповідають формату, і галузевим принципам інформаційної індустрії; та широко розрекламованим ціннісним пріоритетам «5-го каналу», який, між іншим, позиціонує себе як «канал ЧЕСНИХ новин»… Я не засуджую Вам..., я жодним чином не нарікаю на Вам.., і врешті, я не бажаю Вам лиха…

Я приблизно припускаю, що згадувані вище свідчення надавалися Вами з метою уникнення проблем, пов’язаних з оподаткуванням, Трудовим законодавством.

Я цілком щиро кажу про те, що ніколи, нічим не прагнув нашкодити діяльності «5-го каналу»; ні за яких обставин, своїми діями і словами я не хотів зумовити появу ряду проблем у зазначеної організації… і сам Господь є свідком чистосердечності висловлених мною суджень. А мої свідчення, можливо, і вказують на своєрідні недоліки трудової та внутрішньоорганізаційної структури «5-го каналу», однак вони все ж таки є правдивими.

Ніяких хижацьких намірів і прагнень провокаційного відтінку щодо дискредитації «5-го каналу» в очах правоохоронної та судово-адміністративної системи в кульмінаційний період політичної кризи я не мав. Навпаки, я повсемісно випромінював наміри, що за своїм характером і властивостями були діаметрально протилежними вище сформульованим.

Прозорість та інформаційна незаангажованість неупередженість ефірної продукції «5-го каналу» була для мене чимось сакральним та ототожнювалася з боротьбою за основні громадянські, політичні права та свободи і тим самим збуджувала в мені альтруїстичну відданість своїй роботі, відсторонюючи приватні грошові інтереси на другорядний план.

Водночас, просив би Вас урахувати те, що мої покази давалися мною в момент мого перебування у шоковому стані і всім організаційним недолікам, нюансам, пов’язаним з бухгалтерією і специфікою функціонування «5-го каналу» я не надавав ніякого значення, адже моєю метою було лише те, що би казати виключно правду…

Мені потрібно було рятувати своє життя, боротися за свою свободу, оскільки я був і є невинною людиною, я є непричетним до інкримінованих мені злочинів.

Іване Дмитровичу, в Суді Ви давали свідчення у відповідності до своїх інтересів. При цьому я хочу, щоб Ви зрозуміли те, що сукупний обсяг і вагова категорія Ваших ризиків істотно відрізняються від моїх.

Якщо Вам загрожували штрафні санкції з боку податкової та несення адміністративної відповідальності, то мені загрожувало несення кримінальної відповідальності і позбавлення волі (терміном від 10 років – до «Довічного ув’язнення»).

Так воно і сталося.., проблем з податковою Ви уникнули.., але ж якою ціною? Ціною фактичного підтвердження позиції мого обвинувачення; ціною спростування моїх свідчень показами Адамчука і Стеця… В Суді з мене зробили брехуна усі, кому цього хотілося, оскільки:

1) «5-й канал» сказав, що зарплату я у нього ніколи не отримував, а в день вибухів – тим більше; по документації міфічна зарплата складає близько двохсот гривень, а не 750 гривень, як я зазначав у своїх показах; в день вибухів ні Стець Ю., ні Адамчук І. мене на робочому місці не бачили – відповідно в цей момент я «заміновував» Троєщину;

2) Правоохоронці в Суді напряму сказали, що ніхто мене не бив і психологічно на мене не тиснув, що від послуг захисника я відмовився добровільно і в день свого затримання «чистосердечно зізнався» у тому, що ранки «заміновував і підривав я … отже, дізнання і слідчі дії провадились у відповідності до закону.

3) з СІЗО №13 м.Києва в Суд надійшли якісь казкові довідки про те, що в момент мого прибуття до цієї установи мною було пройдено медогляд і тілесних ушкоджень на мені не виявлено;

4) СБУ звертається в UMC і просить їх надати їм роздруківку абонентських з’єднань телефону, що належав мені; в згадуваній роздруківці «винаходять» містичне SMS-повідомлення від невідомого абонента, в момент надходження якого на мій телефон з’єднання відбулося неподалік від Трощинського ринку; отже, я, підірвавши Троєщину, гуляв по лісу неподалік від ринку і своїм телефоном приймав містичні SMS-повідомлення від невідомих «примарних» абонентів. Отак корпоративними зусиллями усі зробили з мене беззастережного брехуна-міфолога; особу, що є втіленням світового зла та керівника транснаціональної терористичної мережі…

Прикро… Іване Дмитровичу, прикро… Прикро, що так легко мені зламали життя… Прикро, що у «Помаранчевій країні» на підставі фальсифікацій і неправди мене засудили до 14 років позбавлення волі, прикро, що «помаранчеві політики» і «помаранчеві люди» не вміють цінувати відданість і патріотизм.

Проте я нікого не збираюсь судити. Нехай цим займаються ті, хто дав мені 14 років позбавлення волі. Адже подібного роді діяльність – їхнє ремесло протягом останніх 30-ти років. Державні утворення і політичні режими змінюються, а суддя Лясковська імітує поведінку Феміди ще з «брежнєвських часів». Але не дивлячись на це, я пишаюся тим, що мене засудила суддя з генерацій катів, які загноїли в казематах В.Стуса та І.Світличного… Просив би Вас вибачити мене за наведення категоричних аналогій і гострих метафор.

Іване Дмитровичу, прошу Вас: з огляду на сформовані обставини підтримати моїх Батьків у нелегку для них годину, адже вони, як і всі нормальні люди глибоко вражені тим, з якою легкістю і байдужістю людині можна зламати життя в нашому суспільстві, а особливо якщо цією людиною є їхній єдиний син, єдина дитина…Мої Батьки – це єдина опора, єдиний стимул, єдиний сенс мого життя… Мої Батьки – це єдине, що стримує мене від здійснення само розправи над собою, а тому поки вони живуть – житиму і я. Прошу Вам як Чоловіка, як Співвітчизника, як Християнина допомогти і підтримати моїх єдиних Батьків.

Незалежно від результату – заздалегідь Вам вдячний.

З повагою, Савченко Д."

Телекритика

 

Ґонґадзе Георгій Русланович

Ґонґадзе Георгій (Ґія) Русланович (21 травня 1969, Тбілісі — зник без вісти в Києві 16 вересня 2000, 2 листопада біля Таращі знайдено обезголовлене тіло — як припускають, Георгія Ґонґадзе) — український опозиційний журналіст, відомий своїми критичними антивладними виступами.

Засновник та перший головний редактор інтернет-газети «Українська правда».

Вбивство Ґонґадзе викликало широкий резонанс в Україні та за її межами, особливо після «касетного скандалу», та вважається однією з найгучніших кримінальних справ сучасної України. За найпоширенішою версією, до захоплення та вбивства журналіста причетні високопосадовці, наближені безпосередньо до Леоніда Кучми, який нібито особисто видавав накази щодо викрадення Ґонґадзе.


Біографія
____________________________________________________________
Батьки

Батько Георгія, Руслан Ґонґадзе, народився в Грузії, але мав складне етнічне походження (його батько був грузином, головним санітарним лікарем району, а мати — француженкою за батьком і німкенею за матір'ю; народилася вона в Парижі)

Руслан Ґонґадзе закінчив факультет архітектури Тбіліського університету, але знайшов своє покликання в кіно, став відомим грузинським кінорежисером-документалістом (згодом навчив працювати з кінокамерою і сина), вирізнявся активною громадянською позицією та симпатією до дисидентського руху

Мати Георгія — корінна львів'янка Леся Корчак (її батько Теодор Корчак був першим радіотехніком на Західній Україні). Медик за фахом. У 1968 р. одружилась з Р.Гонгадзе. З 1969 р. до середини 1990-х рр. мешкала у Тбілісі

Згодом подружжя Ґонґадзе розлучилося
____________________________________________________________
Дитячі та юнацькі роки

Народився 21 травня 1969 р. в Тбілісі. Як розповідала Леся Ґонґадзе в одному з інтерв'ю, того дня в неї народилися двійнята, але одну дитину викрали:

"Я чудово пам'ятаю сам момент їх народження і те, як вони плакали на руках у медсестри. Пологи були дуже важкі, і коли я отямилася післе наркозу, то побачила на зап'ястку лише одну бирку. В медичну картку також було вписано лише одну дитину. Чоловікові спочатку повідомили про народждення двійні, а потім сказали, що одне з них померло. Жодних документів – ні про народження, ні про смерть другого мого малюка – у справі не було. Я вимагала повернути його мені чи показати тіло, але так нічего і не домоглася. Жінка-головлікар попросту вигнала мене з лікарні... А через рік її засудили. Стаття в газеті про цей процес називалася "Вовки" в білих халатах". Але дитину мені так і не повернули. Через 3 роки новий головлікар показав мені документи, що дитина померла. Але тоді, в 1968-му, жодних записів про смерть у документах пологового будинку не було".

У школі Гія вчився добре. Крім навчання, займався танцями, малюванням і спортом. Мав хороші результати у плаванні та легкій атлетиці.

Після закінчення школи Георгій вступив на вечірнє відділення Тбіліського інституту іноземних мов, одночасно працював та займався спортом.

У 1987-1989 рр. проходив службу в Афганістані. Після демобілізації повертається до Тбілісі, збуреного кривавим придушенням масових протестів у квітні 1989 р. За прикладом батька (лідера однієї з націонал-демократичних партій) поринає у суспільно-політичну роботу; очолює інформаційний відділ Народного Фронту Грузії.
____________________________________________________________
Журналіст і боєць

Восени 1989 року переїздить до Львова, переводиться на факультет іноземних мов Львівського національного університету ім. І.Франка, активно включається у громадсько-політичне життя міста (НРУ, Студентське Братство), створює тут Грузинський культурний центр "Баґратіоні". Одружується зі львів'янкою Мар'яною Спихальською, але цей шлюб тривав недовго.

У цей час президент Грузії Звіад Ґамсахурдіа фактично встановлює в країні диктаторський режим, починає переслідування політичних опонентів, до числа яких (як «ворог народу» №28) потрапив і Руслан Ґонґадзе. Коли на межі 1991 і 1992 рр. у Тбілісі починається антизвіадистське повстання, Георгій повертається на батьківщину й приєднується до повстанців.

Після перемоги повстання знову з'являється у Львові, починає займатися кінодокументалістикою, знайомиться зі студенткою юрфаку ЛНУ Мирославою Петришин, яка у 1995 році стала його дружиною (1997 року в них народилося доньки-близнята Нонна та Соломія (Нані і Саломе)).

У 1993 р. (невдовзі після смерті батька) Георгій прибуває до Грузії з наміром зняти документальний фільм про війну в Абхазії. Потрапивши на лінію фронту, відкладає вбік кінокамеру і бере до рук зброю. Під час одного з обстрілів був тяжко поранений (згодом лікарі нарахували 26 осколкових ран; деякі осколки залишилися в тілі назавжди, зокрема в лівій руці). Пораненого Ґію літаком під зенітним обстрілом вивезли з оточеного Сухумі за кілька днів до падіння міста.

1993-1994 – головний режисер творчого об'єднання «Центр Европи» (на Львівському телебаченні виходить його проґрама «Монітор»), співпрацює з газетою «Пост-Поступ»

У цей період створив документальні фільми «Біль землі" (1993), «Тіні війни" (1994), «Колиска" (1995), «Охоронці мрії" (1996) (деякі з них у той час демонструвалися в ефірі Українського телебачення)

1995 - Георгій і Мирослава переїздять до Києва, починають працювати на телебаченні (ММЦ «Інтерньюз», проґрама «Параґраф», 1995)

1996-1997 - Георгій працює ведучим телепроґрами «Вікна-Плюс» (СТБ)

Початок 1998 р. – ведучий програми «Моє» (телерадіокомпанія «Гравіс»)

1998-1999 - був фактично безробітним

З 1 жовтня 1999 р. (під час президентської виборчої кампанії) почав вести щоденну інформаційну проґраму «Перший тур з Георгієм Ґонґадзе» у прямому ефірі радіостанції «Континент». Невдовзі почалися телефонні дзвінки з погрозами на адресу керівництва радіостанції

Червень 2000 р. - Ґонґадзе бере участь у виборчій кампанії Володимира Ваховського, який балотувався на пост міського голови Вінниці (Ваховський вибори виграв)
____________________________________________________________
«Українська правда»

17 квітня 2000 року вийшов перший номер інтернет-видання "Українська правда", заснованого та редагованого Георгієм Ґонґадзе. Згодом газета стала щоденною, у ній публікувались викривальні матеріали про Леоніда Кучму та його оточення

Олена Притула, заступник Георгія по "УП" так згадувала про початок проекту ("Факты", 20.12.2000):
"Ми познайомилися три роки тому. Він тоді працював у Центрі журналістських розслідувань. Ідея "Української правди" народилася в грудні минулого року в... Вашинґтоні. Тоді ми з Георгієм повезли в США листа, підписаного 60 українськими журналістами, – про те, як в Україні душиться свобода слова. Ми зустрічалися з представниками української діаспори й американськими конґресменами. Саме в той час в Україні відбулася зміна уряду. Але, "понишпоривши" цілий день в Інтернеті, ми не змогли знайти жодних подробиць про цю подію. Ось тоді й з'явилася думка про необхідність української новинарської газети в Інтернеті...

До Георгія звернулися певні люди, які заявили, що готові дати гроші під наш проект. Купили комп'ютери, обладнали приміщення. При цьому жодних конкретних вимог до нас вони не висували... Георгій називав цю людину Петровичем, більше я нічого не знаю...

Завданням Георгія було здобування грошей, налагоджування контактів і прямі репортажі з парламенту, а я зайнималая лише редакторською роботою. Частину публикацій ми брали з "Граней", в тому числі опублікували статтю Т.Коробової, де вона в досить різкій формі висловилась про діяльність і навіть особисте життя Марчука. Через декілька днів прийшли люди від Петровича і забрали всю техніку... Ми залишилися зовсім без грошей з парою власних стареньких комп'ютерів. Треба було щось вигадати. Георгію вдалося підзаробити на виборах мера Вінниці, и на ці гроші ми купили ще комп'ютери і розрахувалися з людьми по зарплаті. Потім Ґія позичив у якомусь банку 1000 доларів. А ближче до осені я зібралася продати свою сімферопольську квартиру – цих грошей вистачило би ще на пару місяців".

На той час Інтернет ще не був популярним видом медіа. Тому, за словами О.Притули, на початку вересня 2000 р. (перед зникненням Георгія Ґонґадзе) сервер «УП» щодня відвідувало лише 3 тисячі користувачів, і лише після початку «касетного скандалу» популярність видання неймовірно зросла (19 грудня 2000 р. було зафіксовано 80 тисяч відвідувачів).
____________________________________________________________
Стеження за Ґонґадзе

Як повідомляв сам Георгій, наприкинці червня 2000 р. за ним було влаштовано зовнішнє спостереження. Зокрема, невідомі особи супроводжували журналіста на автомобілі «Жигулі». Цей автомобіль вранці очікував Георгія поблизу його будинку, а ввечері - біля роботи. Стеження Георгій помітив сам.

14 липня 2000 року Георгій Ґонґадзе офіційно звернувся з листом до Генерального прокурора України Михайла Потебенька, у якому виклав факти щодо стеження за ним працівників міліції та невідомих осіб

Прокуратура надіслала зверенення журналіста до Головного управління внутрішніх справ міста Києва, яке й встановило, що машина, з якої велося спостереження за журналістом Г.Ґонґадзе, мала номери, рік тому зняті з реєстрації. Загалом, прокуратура відреагувала на звернення журналіста формально.
____________________________________________________________
Зникнення
16 вересня 2000 року близько 22:30 Георгій Ґонґадзе пішов з роботи, але вдома так і не з'явився.
Зникнення Г. Ґонґадзе викликало велике занепокоєння не лише у його родичів і друзів, а й серед політиків і журналістів.
2 листопада в лісі біля Таращі було знайдено обезголовлений труп. Дружина і друзі впізнали у ньому Георгія (зокрема, у знайденому тілі знайшли осколки - саме в тих місцях, що були і в Ґонґадзе). Але остаточного висновку експертиза ще не зробила.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Ґонґадзе_Георгій_Русланович

 

Нова програма на 5-тому каналі

Відтепер щосуботи в денному ефірі виходитиме нова прорама 5-того каналу "Гра долі" - про долі українців, рознесених по світу.

 

Сьогодні виповнюється 5 років тому, як зник Георгій Ґонґадзе

О 15.00 у селі Тараща Київської області біля пам’ятного знаку Георгію Гонгадзе відбудеться мітинг пам’яті журналіста. А в столиці розпочнеться акція «День пам’яті Георгія Гонгадзе». Її учасники утворять символічний ланцюг від меморіальної дошки загиблого журналіста на стіні будинку Спілки журналістів України до Адміністрації Президента через весь Майдан Незалежності. Вони вшанують пам’ять Георгія хвилиною мовчання і жалобною ходою.

 

Сотруднице "Теленедели" необходима помощь. Срочно нужен донор!

Сегодня "Телекритика" получила письмо от Ларисы Панченко, пересланное Марком Марковичем, PR-директором группы "Океан Эльзи", следующего содержания:
"У сотрудника "Теленедели" Марины Королевой страшное горе -- заболел ребенок.
Диагноз: острый лейкоз. Диагноз страшный. Очень срочно нужна кровь IV или II группы (желательно IV, возраст потенциальных донаров 20-45 лет; отсутствие заболеваний. Обязательна киевская прописка!). Просим о помощи!!! При себе иметь паспорт.
Марина с малышом находится в Центре детской гематологии по адресу ул. Шолуденко,10.
Контактный моб. телефон -- 8-050-312-4394, Ольга Тычина !!!!!!

четвер, вересня 15, 2005 

5-тий канал - від чесних новин - до неповних новин ?

Цікаво, чому не показували прес-конференцію Турчинова?
Ті шматки, які показували, аж ніяк не передають суть...

 

З „1+1” пішов автор та ведучий „Подвійного доказу” Вахтанг

Вахтанг Кіпіані повідомив „Телекритиці”, що своє рішення піти з каналу „1+1” він прийняв після вчорашньої зустрічі з керівництвом каналу. „На жаль, ми з генеральним продюсером Ольгою Герасим’юк не знайшли спільного бачення перспектив розвитку програми „Подвійного доказу”, - сказав Вахтанг Кіпіані. Він пообіцяв сьогодні надати „ТК”ексклюзивне інтерв’ю про причини конфлікту та про свої подальші плани.

Співавтор та співведучий „Подвійного доказу” Анатолій Борсюк вкотре відмовився коментувати ситуацію навколо програми. „Єдине, що можу сказати,- зауважив пан Борсюк.- Це те, що мені дуже шкода, що Вахтанг пішов з каналу. Це, безумовно, втрата для „1+1”.” Про долю самої програми йому поки що нічого невідомо. Чи буде канал шукати іншого ведучого, чи зовсім закриє її, Анатолій Борсюк не знає. Сам він поки залишати канал не збирається і на конфлікт із менеджментом не іде.

- Думаю, ми запропонуємо один одному таку форму співпраці, яка буде цікавою і каналу , і мені особисто,- сказав він щодо своєї подальшої роботи на „1+1”.

Інф. „Телекритики”

 

середа, вересня 14, 2005 

До теми бунту на УТ-1

Віце-президент НТКУ Андрій Шевченко не прийшов на профспілкові збори колективу національної телекомпанії, бо не бачить сенсу у дискусії про конкретні кандидатури.

Про це він заявив в коментарі "Українській правді", коментуючи зібрання профспілок.

"Для нас це не питання персоналій, а питання концепцій. До речі, таку ж позицію висловив і президент, і держсекретаріат", - сказав Шевченко.

Він зазначив, що до цього часу не пропустив жодних зборів. "І по кожній позиції ми маємо чітку аргументацію, яку намагалися донести до цих людей", - зазначив він.

"Але ми повинні розрізняти колектив НТКУ, що складається з 2000 людей і тих 150 людей, які кажуть, що діють від імені всього колективу", - підкреслив віце-президент каналу.

"Серед тих людей ті, які читали темники, в чиїх програмах транслювалися замовні сюжети і за часів яких провадився дерибан каналу. Це ті, хто несуть персональну відповідальність за деградацію державного каналу", - зазначив Шевченко.

Щодо кандидатури Івана Каленського, якого було обрано кандидатом у президенти НТКУ від профспілок, Шевченко сказав: "Ця людина була віце-президентом каналу за часів Савенка і займалася усіма фінансовими операціями телекомпанії. Цим все сказано".

"Українська правда"

 

До питання суспільних каналів :

Общественное телевидение запустят после выборов?

Инициативная группа во главе с вице-президентом Национальной телекомпании Украины Андреем Шевченко подала в Секретариат Президента базовый план реформирования государственного телевидения Украины. Документ адресован Президенту Украины Виктору Ющенко, Государственному секретарю Украины Олегу Рыбачуку и и.о. премьер-министра Юрию Еханурову, сообщила «Главреду» пресс-служба НТКУ.

План предусматривает комплексное решение для всех телекомпаний, которые имеют бюджетное финансирование (НТКУ, «УТР», ОДТРК, ДТРК «Крым»). Конечным результатом должно быть образования при их участии системы общественного вещания. Срок осуществления проекта - 3 года. Формальный запуск общественного вещания должен состояться в 2006 году, после парламентских выборов.

Проект предусматривает формирование целостной системы с четырех телеканалов: Первый (семейный, на базе Первого национального); Второй (культурно-просветительский канал + блоки регионального вещания); украинская версия Euronews; канал иновещания (на базе «УТР»).

План представлен в ответ на призыв Рыбачука к претендентам на должность Президента НТКУ предоставить свои варианты видения будущего компании.

Джерело: http://www.glavred.info/archive/2005/09/12/163547-5.html

 

До питання проведення конкурсу на частоти, які так "борзо" виграв 5-тий канал

Объединение "Молодая Украина - ХХІ" подает в суд на Нацсовет по вопросам телерадиовещания

Всеукраинская общественная организация "Молодая Украина - ХХІ" подала иск в Хозяйственный суд г.Киева на решение Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания о проведении конкурса на получение лицензии на частоты для вещания.

Согласно решениям Нацсовета N308 от 02.06.2005 и N419 от 30.06.2005 "Об объявлении конкурса на вещание с использованием свободных каналов и частот", частоты, которые выставлены на конкурс, были разбиты на группы по территориальному признаку по несколько частот на каждую. Теперь участники конкурса могут претендовать на приобретение только определенного "пакета частот", но не имеют права покупать их поодиночке. Об этом сообщили ЛІГАБізнесІнформ во Всеукраинской общественной организации "Молодая Украина - ХХІ".

"Таким образом, согласно действующему законодательству, целый ряд телеканалов фактически теряет возможность участия в конкурсе, поскольку имеет сетку вещания на одной или двух частотах на тех территориях, которые входят в "частотные группы", предложенные на конкурс", - сказано в сообщении общественной организации.

Объединение "Молодая Украина - ХХІ" считает, что условия конкурса на получение лицензий на частоты для вещания украинских телекомпаний, запланированного на среду, 15 сентября, не являются прозрачными и делают невозможной свободную конкуренцию среди участников.

По мнению представителей организации, решения, принятые Нацсоветом нарушают принцип свободы предпринимательской деятельности, гарантированной ст.42 Конституции Украины, согласно которой государство обеспечивает защиту конкуренции в предпринимательской деятельности, неправомерно ограничивает конкуренцию и создает условия для злоупотреблений монопольным положением на рынке.

Объединение "Молодая Украина - ХХІ" требует признать недействительными решения Национального совета Украины по вопросам телевидения и радиовещания N308 от 02.06.2005 и N419 от 30.06.2005 "Об объявлении конкурса на вещание с использованием свободных каналов и частот" в части пунктов 6-14 обжалованного решения N308 с 02.06.2005 и пунктов 53-55 решение N419 с 30.06.2005, и обязать Нацсовет по вопросам телевидения и радиовещания принять новое решение об объявлении конкурса на вещание с использованием свободных каналов и частот согласно нормам действующего законодательства, которое бы содержало перечень отдельных населенных пунктов, то есть отдельные каналы вещания, а не на канал вещания, который состоит из совокупности населенных пунктов, с частотными присвоениями.

Джерело: http://www.liga.net/news/159381.html

 

До теми про цензуру на 1+1 - Стаття ІМІ - інституту масової інформації

Кілька тижнів тому у ранковому ефірі «ТСН», що на каналі «1+1», був офіційно представлений новий генеральний продюсер цієї телекомпанії - ведуча авторських програм і журналіст Ольга Герасим’юк. Тоді новопризначений генпродюсер у розмові зі своїм колегою журналістом Костянтином Грубичем запевняла, що у її майбутній роботі «єдиним критерієм при відборі програм до ефіру будуть лише їх рейтинги і те, чи будуть вони цікаві глядачу, і в жодному разі не політичні чи якісь інші мотиви».

Від призначення нового керівництва минуло не так багато часу, як зміни у програмній сітці стали вже помітними. Два тижні в ефір «1+1» не виходить популярна авторська програма Анатолія Борсюка і Вахтанга Кіпіані «Подвійний доказ». За словами одного з її авторів, вихід програми також не запланований у програмі на наступні тижні.

Однак керівництво каналу і автори програми мають зовсім різні пояснення цієї ситуації.

По великому рахунку новий менеджмент «1+1» і, зокрема генпродюсер Ольга Герасим’юк, досі не надали офіційних коментарів щодо відсутності програми в ефірі навіть її авторам. Від того часу, як 30 серпня на телеекранах у запланований час вперше не з’явився вже відзнятий «Подвій доказ», Анатолій Борсюк і Вахтанг Кіпіані безрезультатно намагаються зустрітись зі своїм керівництвом і з’ясувати причини, але призначені зустрічі із журналістами щоразу переносяться, що пояснюється «великою зайнятістю начальства»…

Проте у прес-службі «1+1» ІМІ повідомили, що «єдиною причиною того, що програми «Подвійний доказ» немає в ефірі, можуть бути лише технічні чи технологічні проблеми, які навіть не варті офіційних коментарів!».

У той же час Вахтанг Кіпіані каже, що три повністю готові передачі лежать на поличці і єдиною «технічною причиною» того, що вони досі не з’вились на телеекранах, може бути хіба що «нездатність вставити відеокасету у магнітофон». Також він додає, що «якщо є технічні можливості виходу програми Ольги Герасим’юк і Володимира Піховшека «Іду на Ви» (як і всіх інших програм), тоді чому таких можливостей немає саме у «Подвійного доказу?».

Більше того ситуація видається дивною, якщо «технічні проблеми» має програма з досить високим рейтингом (5, частка 20). За словами Кіпіані, який виклав ІМІ своє бачення ситуації, він схильний вважати (що підтверджується неофіційними розмовами), що «Подвійний доказ» не з’являється на екранах саме через зміст останніх передач. «А жодних технічних проблем просто не існує», переконаний він.

Тим більш, що всі записані передачі давно передані генпродюсеру Ользі Герасим’юк, але, як зазначає Кіпіані, вона не знайшла часу їх передивитися чи хоча б висловити якісь претензії щодо них. Також на вимогу керівництва була написана концепція програми (авторів було звинувачено у відсутності концепції), але це не змінило ситуацію у кращий бік.

На тих трьох касетах, що стоять на поличці і які так і не побачив глядач - передача, присвячена роковинам Бесланської трагедії, програма про розслідування отруєння Віктора Ющенка та передача про кримінал 90-х років.

Серед них багато що пояснити можуть дві перші теми.

За оцінкою самого Вахтанга Кіпіані, програма про Бесланську трагедію вийшла «гостро антипутінська» і саме це могло стати причиною її цензурування. Однак при цьому журналіст стверджує, що програма зроблена професійно і збалансовано. Передача містить інтерв’ю чеченського лідера Шаміля Басаєва (ексклюзивно надане «Подвійному доказу» журналістом «Радіо Свобода» Андрієм Бабицьким, який теж взяв участь у програмі), Ахмеда Закаєва, полковників ФСБ тощо, які дають певні відповіді на велику кількість запитань, що залишилися після трагедії у Бесланській школі, зокрема про її причини та про те, чому було стільки жертв під час визволення заручників.

Тема другої передачі, що не вийшла, про розслідування отруєння Президента Віктора Ющенка викликає ще більше запитань, і, передусім, - до чинної влади та силових структур.

Якщо перша передача-розслідування «Подвійного доказу» на цю ж тему у березні цього року стосувалась власне самого факту отруєння Президента, то друга, що мала вийти до річниці цієї події, мала на меті з’ясувати, чому за досить тривалий термін у 9 місяців Генеральна прокуратура та Служба безпеки України майже не просунулись у розслідуванні цієї справи і не зробили елементарних речей – не взяли свідчень у фігурантів цієї справи.

Редакція «Подвійного доказу» протягом місяців намагалась «витягнути» Генерального прокурора Святослава Піскуна чи бодай якихось інших представників цього відомства на запис програми чи у будь-який інший спосіб (телефоном, окремим інтерв’ю) відповісти на поставлені питання, але щоразу отримувала відмову, що мотивувалася «великою зайнятістю» співробітників Генпрокуратури.

А зрештою після безрезультатних спроб і коли вже передача була відзнята, у прес-службі ГПУ редакції програми повідомили, що вони не образяться на журналістів, якщо передача вийде без позиції генпрокуратури.

«Я вважаю це глумом і знущанням над журналістами, коли нам кажуть, що не будуть нас карати і ображатися на нас, якщо ми не зможемо виконати наш професійні обов’язок, не подавши другу точку зору», - емоційно зазначає Вахтанг Кіпіані.

Однак у всій цій ситуації журналістів дивує те, що недивлячись на те, що

саме Президент Ющенко має бути найбільше зацікавлений у якнайшвидшому розкритті цієї справи, складається уперте враження, що в українських силових структур немає бажання розкрити цей злочин. Чи, можливо, силовики отримали вказівку зверху не поспішати з його розкриттям чи взагалі приховати правду про отруєння Президента? Якщо таке питання має рацію, тоді виникає наступне: кому вигідно приховувати правду про отруєння Президента, якщо усі важелі впливу у розкритті цього злочину перебувають саме у чинної влади і підконтрольних їй силових відомств?

Можна знайти певні відповіді, якщо пригадати, що у березневій програмі про отруєння Ющенка фігурував такий колоритний персонаж московсько-грузинського політичного життя як Бадрі Патаркацишвілі, якого в пресі називають „правою рукою Бориса Березовського”.

Отже, на думку Вахтанага Кіпіані, саме ці дві теми і стали причинами проблем, що з’явилися у «Подвійного доказу».

Також він робить припущення, що у такий спосіб менеджмент каналу, який є виразником волі його власників, дружніх до влади, перед початком парламентських виборів хоче убезпечити себе, позбавившись завчасно небезпечних журналістів, які працюють на свободу слова.

Насамкінець Вахтанг Кіпіані каже: «Я піду до Ольги Герасим’юк і покладу заяву про звільнення. Це питання вже не обговорюється. Бо найгірше, що могло статися – невихід програми – вже сталося, що для мене є великою творчою поразкою».

Вахтанг Кіпіані вже знайшов роботу на українському телебачення, але все ще сподівається на зустріч із менеджментом «1+1», а також на те, що колектив «Подвійного доказу» все ж таки збережеться і програма буде виходити. Але які теми тепер, за нових обставин, будуть обирати її автори? І які нові табу з’являться у каналу із програмою «Без табу»?

На сьогодні, 14 вересня, були заплановані зйомки «Подвійного доказу» про відділення влади від бізнесу… Зйомки скасовано.

Тетяна Узун, Інститут масової інформації

 

Нацрада позбаивла ліцензії ТРК "Спорт-Україна" і попередила "Ентер-музика"

Національна рада з телебачення і радіомовлення припинила дію ліцензії ТРК "Спорт-Україна" і попередила ТРК "Музика-ТБ", відому як "Ентер-музика".

Про це на сьогоднішній прес-конференції в Києві за підсумками засідання Нацради повідомили перший заступник голови Нацради Юрій Сторожук і заступник голови Нацради Ігор Курас, передає «УНІАН».

Вони проінформували, що Нацрада провела перевірку ТРК “Спорт-Україна“ на вимогу міжнародної компанії "Євроспорт", яка скаржилася на те, що на частоті, відведеній за ліцензією ТРК "Спорт-Україна", їх програми транслюються без ліцензійної угоди.

В результаті перевірки виявилося, що протягом двох років ТРК "Спорт-Україна" взагалі не виходила в ефір, а на її частоті незаконно працювала ТРК "Славія-ТБ", яка без ліцензії здійснювала свою трансляцію. Тому, відповідно до закону, Нацрада припинила ліцензію ТРК "Спорт-Україна" і звернулася до керівництва кабельних мережей України з вимогою припинити трансляції передач ТРК "Славія-ТБ".

У той же час, як відзначив Сторожук, якщо генеральний продюсер ТРК "Спорт-Україна" Володимир Щербачов знайде можливості для того, щоб почати мовлення свого каналу, вони охоче розглянуть його обіг про видачу нової ліцензії, оскільки переконана в необхідності наявність в українському ефірі спортивного каналу.

Розказуючи про попередження ТРК "Музика-ТБ", Курас відзначив, що телеканал порушує багато ліцензійних умов, зокрема, транслює телеканали "MTV "NET" WORKS" без відповідного дозволу власника. Крім того, після моніторингу телеканалу виявилося, що замість трансляції передбачених законодавством України 50% національного продукту, канал транслює лише 25%.

Також під час прес-конференції її учасники розповіли про те, що Нацрада підтримала проект впровадження телевізійного мовлення в деяких містах АР Крим з використанням малопотужних передавачів, що дозволить розширити кількість загальнонаціональних каналів мовлення в гірських районах Криму.

«ForUm»

 

ТРК "Експрес-Інформ" ("5 канал") виграла конкурс на трансляцію на 22 частотах

Телекомпанія "Експрес-інформ", яка виробляє продукцію "5 каналу", виграла конкурс на цілодобову трансляцію на 22 частотах в кількох регіонах України. Про це сьогодні на прес-конференції у Києві повідомив перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Юрій СТОРОЖУК.

За його словами, "Експрес-інформ" виграла конкурс на інформаційне мовлення в цих регіонах серед трьох компаній. Крім неї, в конкурсі брала участь НБМ, (яка спільно з "Експрес-інформом" створила "5-й канал" - УНІАН) та ТРК "Клас". За видачу ліцензій "Експрес-інформ" проголосувало 7 членів Нацради і один утримався. За словами СТОРОЖУКА, оголошення форматного конкурсу виправдало себе і такі конкурси продовжуватимуть оголошуватися й надалі.

Інф. прес-служби 5-го каналу.

Від автора : а навіщо в конкурсі беруть участь одночасно "Експрес-інформ" і НБМ ?

 

Подвійний доказ на 1+1 цензурують?

Вже третій тиждень поспіль в програмі передач каналу 1+1 відсутня програма "Подвійний доказ".
Нема її і в програмі на наступний тиждень.

Причину зникнення програми з ефіру, ніяк не коментують ні її автори, ні керівництво каналу.

TVPanorama буде слідкувати за розвитком подій.

 

Стосовно бунту УТ-1

Якщо  інформація про бунт підтвердиться, то можна розглядати дві речі :

Перше - не можна виключати, що воно насправді так і є, і гарні промови, які розповідає Андрій Шевченко чи Тарас Стецьків - це насправді лише гарні промови, а насправді в телекомпанії робиться невідомо що. Знаючи Андрія Шевченка, можна сказати, що така можливість є малоймовірною.

Другим варіантом того, що відбувається є те, що дехто з Президентського оточення, зрозумівши, що з таким менеджментом УТ-1 "каши не звариш", і не сформуєш власний телеканал в переддень парламентських виборів, запустив схему дискредитації менеджменту УТ-1 руками та голосами самих працівників.

Далі буде...

 

На УТ-1 бунт проти Стецьківа та Шевченка

Профспілковий актив Національної телекомпанії України висловив керівництву компанії недовіру.

Про це повідомляється у протоколі відкритої профспілкової конференції, який оприлюднено у вівторок.

На загальних зборах адміністрацію компанії звинуватили у "зневазі до колективу та непрофесійному менеджменті, який призвів до порушення Конституційних прав працівників та прав профспілок".

За словами протоколу, такий менеджмент призвів "до згортання власного виробництва, прихованого безробіття працівників та зриву виконання державного замовлення".

Зокрема працівники звинуватили в.о. президента НТКУ Тараса Стецьківа, першого віце-президента НТКУ Олега Кузана, віце-президентів Андрія Шевченка і Андрія Ткача.

Також недовіру висловили директору ТВО "Новини" Василю Самохвалову, заступнику ТВО "Новини" Роману Ткаченку, раднику Стецьківа Литвиненку і директору з виробництва "публіцистичних та освітніх програм" Роману Вибрановському.

Зокрема, у протоколі зазначається, що "колектив залишає за собою право звернутися із заявою до органів прокуратури та слідства, з метою розгляду обставин, які склалися в колективі НТКУ".

Актив висунув пропозиції щодо кандидатів на посаду президента НТКУ, проте не уточнив, які саме.

Представлення кандидатів з їхніми програмами подальшого розвитку телекомпанії і голосування по кожній кандидатурі відбудеться у середу о 13:00.

"Українська правда"

вівторок, вересня 13, 2005 

Перший канал змінює сітку мовлення з 19 вересня

Національна телекомпанія з 19 вересня змінює сітку мовлення Першого каналу. Як говориться у розповсюдженому сьогодні прес-релізі, при утворенні нової сітки канал керується такими вимогами: рейтинг, зручність для глядача, виконання державного замовлення, створення каналу, гідного України.

Розробники сітки виділяють кілька принципово нових для державного каналу підходів:

1. Перехід до блочної схеми мовлення. Програми каналу, розраховані на схожу аудиторію, будуть згруповані у цілісні часові блоки. Наприклад, з 15:15 до 17:00 у програмі буде дитячо-молодіжний блок (12 програм). З 11:30 до 15:00 передбачений блок публіцистичних програм.

2. Сильний вечірній прайм. „Легкий” випуск новин о 18:30, художній фільм о 19:00, інформаційна година о 21:00 і лінійка публіцистичних програм о 22:00, за задумом, мають дозволити каналу вступити у конкуренцію за вечірній прайм-тайм.

3. Зміцнення державного замовлення. Ставка зроблена на циклічні програми, які у змозі давати повноцінний продукт щотижня і мають перспективу росту.

4. Сильне спортивне мовлення. Восени канал планує трансляцію щонайменше трьох ключових спортивних подій: Ліга чемпіонів, Чемпіонат України з футболу, Чемпіонат України з баскетболу.

Віце-президент НТКУ Андрій Шевченко стверджує, що ця сітка - продовження тих змін, які були започатковані на компанії у 2005 році. „Реалістично віддачу у вигляді рейтингів і довіри ми розраховуємо отримати взимку, - каже Шевченко. – Але уже сьогодні ця сітка буде заявкою на утворення сильного, популярного і впливового Першого каналу”.

пʼятниця, вересня 09, 2005 

Суспільне телебачення України -канали, які ми потребуємо

Колись я вже намагався описати канали, яких нам не вистачає.
Сьогодні я спробую більш тверезо поглянути на цю проблему.


Отже :


1-ий канал. Кінцева мета : якісний суспільний канал.
Що потрібно зробити : вкласти інвестиції, створювати якісний продукт.
Оцінка можливсті завершення : 70%
2-ий канал. Кінцева мета : якісний урядово-парламентський канал. (на базі каналу РАДА)
Що потрібно зробити : вкласти інвестиції, реформувати існуючий канал РАДА
Оцінка можливсті завершення : 10%
3-ий канал. Кінцева мета : якісний суспільний канал для іноземної україномовної та іншомовної аудиторії. (На базі каналу УТР)
Що потрібно зробити : вкласти інвестиції, брати продукт інших суспільних каналів, збільшити покриття, титрувати новини та передачі і фільми іншими мовами,
в перспективі - відкриття ріномовних редакцій каналу (щоб користувач міг обирати звукову стрічку, яка йому більше подоюається)
Оцінка можливсті завершення : 30%
4-ий канал. Кінцева мета : якісний суспільний канал регіонів (на базі ОДТРК).
Що потрібно зробити : вкласти інвестиції, створювати якісний продукт, обєднати розрінені ОДТРК в одну мережу
Оцінка можливсті завершення : 50%
Канал "Культура". Кінцева мета : якісний суспільний культурний канал.
Що потрібно зробити : вкласти інвестиції, створювати якісний продукт. Ні в якому разі не можна створювати цей канал на базі існуючого каналу Культура!!!
Потрібно запросити до його створення сучасних діячів культури, і створити канал, який не буде "шароварним", а буде справді сучасним національним каналом
Оцінка можливсті завершення : 5%
Канал "Освіта". Кінцева мета : якісний освітній канал регіонів
Що потрібно зробити : вкласти інвестиції, створювати якісний продукт
Оцінка можливсті завершення : 5%


Думаю, поки все. Можна було б ще дописати кучу каналів (від спортивного до дитячого), але думаю, що малоймовірне створення і всіх цих каналів.

 

Сьогодні премєра сводбоди слова

Сьогодні о 19.20 на телеканалі ICTV премєра ток-шоу Савіка Шустера "Свобода Слова"

 

Тимошенко Наживо

В прямому ефірі Інтера, сьогодні о 20.00 виступить екс-премєр-міністр Юлія Тимошенко

 

УТБ і урядова криза

Вчорашні події продемонстрували гарне розуміння більшістю телеканалів історичності момента.
Серед основних принципів висвітлення вчорашніх подій були - прямі трансляції пресконференцій, спеціальні репортажі, та телемарафон на 5-тому.

Напишу про свої основні враження від телемарафону на 5-тому, оскільки його, в основному, я і дивився.

Марафон справді був на голову вищим від усіх попередніх.
Прямі трансляції, прямі включення, репортажі - все це було досить цікавим та вчасним.

Єдине, що мені не подобається вже доволі давно на 5-тому - це інколи не зовсім цікаві гості, та доволі нудні розмови, що збивають динаміку ситуації.
На мою думку, період від 19.30 до 21.30 на 5-тому не повинно бути гостей. Натомість цей час повинні заполонити аналітичні репортажі, сюжети про динаміку ситуації, історичні сюжети (для вчорашньої ситуації це був би сюжет про розвиток конфлікту Тимошенко-Порошенко), швидкі коментарі експертів, тощо.
Новини повинні бути не нудними, чого не скажеш, про можливість послухати того ж Тарасюка протягом півгодини. Навіщо? Два питання, і все. А детальна розмова може відбуватися вже після 21.30.

Порадував Перший канал, зокрема сюжетом Андрія Шевченка.
Справді, класний журналіст. Буде шкода, якщо його "підуть" з каналу.

Реклама